Про політологів, журналістів та політичних технологів

В цьому коротенькому дописі хочу висловити свою думку, щодо навішування невластивих ярликів. Ідея написати статтю виникла після промови німецького політолога Адреаса Умланда. Суть промови зводилась до того, що в Україні, в принципі, мало професійних політологів, а на телебаченні вони взагалі відсутні. Я на 100% згідний з тезою, проте вважаю, що її слід пояснити. Оскільки я трішки в темі, тому спробую доступною мовою пояснити, хто ж насправді коментує політичну ситуацію в державі і де шукати політологів в Україні. Наголошую, що це не є стовідсотково істина, я людина і можу помилятись, але мені здається, що інші мають знати правду.

Отож, на мою думку, в Україні політологи дуже рідко коментують політичне життя. Їх майже не запрошують в ефіри. Натомість коментуванням займаються журналісти, котрі висвітлюють соціально-політичні проблеми, люди, котрі пропонують певні стратегії для політиків, для досягнення певного результату, політичні оглядачі, експерти, котрі працюються в державних інститутах і пропонують певні політики для покращення життя. Коментуються всі, але не політологи. Вся прикрість ситуації полягає в тому, що на цих людей навішують ярлик політолога. Який телевізійний канал не включи, там політолог коментує одне, на радіо політолог коментує інше, в інтернеті політолог прогнозує третє. Ці люди не є політологами і не називайте їх так! 

Хто ж такі політологи і чому Умланд їх не бачить на наших телеефірах? Тут можна говорити багато і довго. Але якщо коротко, то політолог це людина, котра вивчає політику на академічному рівні. Політолог --- це перш за все науковець. Людина, котра намагається створити нове знання. Пояснити політичну реальність на основі певної теорії. Він формує теорію і потім перевіряє її. Або навпаки, перевіряє вже сформовану теорію і шукає в ній аномалії. Він користується науковими методами для пояснення дійсності. Використовує різні теорії, створює свої методи.  Політолог не може бути спеціалістом у всіх галузях політичного життя: починаючи  від виборів, завершуючи питаннями міжнародної безпеки. Як правило він цікавиться двома, темами і досліджує їх.

Завдання ж інших професій: журналіст, політичних технолог, політичних оглядач зовсім інші. Журналіст доносить інформацію до людей. Політичний технолог пише стратегії і пропонує інструменти для досягнення мети. Політичний оглядач коментує політичну дійсність на основі власного світосприйняття. Хто для мене є хорошими політологами? Для прикладу Роберт Міхельс, який у 1911 році сформулював залізний закон олігархії. 

Чому я пишу цю статтю? А тому, що коли майже всіх запрошених гостей в студії називають політологами, то мені аж плакати хочеться. Дуже часто їхні висновки не логічні, розмови базуються на власному баченні ситуації без жодного теоретичного підкріплення. Переважній більшості це люди, котрі читають новини, "тусуються" в "елітних середовищах" і мають власну думку про все те, що відбувається в державі. Але вони не вивчаються політику глибше. Не знайомляться з фундаментальними основами. Максимум таких людей можна назвати "експертами" і то з великою натяжкою. Саме через них в Україні поширений міф, що політологія це "туфта", а політологи це "балаболи".