Особисто для мене усі нові знання поділяються на два види. Знання теоретичні та знання прикладні. Теоретичні знання це ті, без яких ти не можеш почуватися комфортно в суспільстві. Теоретичні знання це ті, які по суті тобі ніякої користі в короткостроковій перспективі не приносять, але ти зобов'язаний ними володіти, бо так прийнято в суспільстві. Не маючи теоретичних знань тебе ніколи не назвуть освітченою, інтелігентною людиною. Прикладні знання — такий собі антонім. Прикладні — такі знання, які в короткостроковій перспективі приносять деяку користь. Застосовуючи їх ти можеш отримати певну вигоду.
Для прикладу нас в школі вчать, що Земля кругла, а точніше має форму геоїда. Це знання є теоретичним. Мені байдуже, якої форми наша планета. Особливої користі це знання мені не несе. Прикладом прикладного знання є табличка множення, операції з числами. Це прикладне знання, адже ми використовуємо її в своєму буденому житті. Кожного ранку ми підсумовуємо гроші в гаманці, паралельно з продавцем рахуємо здачу, міряємо свій ріст, вагу.
Прекрасні прикладні знання мав Шерклок Холмс. Якось у спілкуванні з доктором Ватсоном він сказав, що не має уявлення якої форми наша планета і що йому до цього байдуже. Проте він мав глибокі знання в криміналістиці, що зробило його найвідомішим і найуспішнішим детективом Лондона.
Тепер про те, як і коли потрібно здобувати знання. На мою думку теоретичні знання потрібно здобувати в школі (середня освіта). Причому співвідношення теоретичних до прикладних знань має бути приблизно 80%:20%. Така пропорція вибрана випадково, на око. Але тут важливо, щоб школа надавала переважно теоретичні знання, але й не забувала про прикладні.
Натомість у вищій школі, а також у середніх спеціальних навчальних закладах співвідношення теоретичних знань до прикладних має бути 20%:80%. Тобто у вищій школі має переважати практика, яка повинна базуватись на теорії. Але практики має бути більше ніж теорії. Прикладних знань має бути більше ніж теоретичних. В університетах студентів мають навчати інструментів за допомогою яких можна покращувати життя людей. Якось на першому курсі мого навчання викладач з основ науково дослідної роботи запитав мене: "Яке основне завдання науки? " Я відповів, що основне задання науки це отримувати нове знання. Але тепер розумію, що моя відповідь була не повною. Основне завдання науки — отримувати нове знання, яке має бути корисним для суспільства.
Тепер поглянемо на ситуація в українських ВНЗ. У нас ситуація з точністю до навпаки. Студенти в університетах отримують 80% теоретичних знань і лише 20% прикладних. Звідси випливає, що навчаючись в школі, ми отирмуємо теоретичні знання, навчаючись в університеті ми отримуємо теоретичні знання, — а прикладних, або взагалі немає, або їх дуже мало. Саме тому можна сказати, що знання в наших студентів переважно теоретичні і ніякі вони не практичні. У нас виховують теоретиків.
У порівнянні з Європою і США ми швидше теоретики. Натомість вони намагаються зберігати баланс. Власне через такий баланс у них якість життя краща, доходи більші. А ми ледве вигрібаємо...
Саме тому для покращення нашого життя в довгостроковій переспективі нам потрібні реформи в освіті, метою яких є збереження балансу знань.
Немає коментарів:
Дописати коментар